Телефон: 0(50) 3444115facebook.com/M.Danevich

На сьогодні у Києві 127 парків, 500 скверів, 78 бульварів. На одного жителя Києва доводиться 20 м² зелених насаджень. Для порівняння, у Парижі і Москві ця цифра становить 14 м², в Лондоні — 12 м², у Берліні — 10 м².

У 1917 році загальна площа парків сягала 116,5 га, у 1980 році — 3,4 тисяч га, у 2005 році — 5,5 тисяч га.

Розвиток паркового господарства у ХІ—ХІХ століттях

У ХІ столітті в Києві почало розвиватися садівництво. Фруктові сади мали Києво-Печерський, Видубицький, Кирилівський монастирі, вони вкривали Щекавицю і Кудрявець.

Перший парк був закладений у 1631 році на митрополичому заміському дворі у Голосієві митрополитом Петром Могилою.

Наприкінці XVII — початку XVIII століття були створені Шовковичний та Виноградний сади на Клові, був висаджений липовий гай на Печерську (місцевість Липки).

У 1740-х роках за проектом архітектора В. В. Растреллі закладений Царський сад (у радянський час — Першотравневий парк, нині — Міський сад) у 1880-х роках цей масив перейшов до відання міської думи, яка здала його частину в оренду купецтву Києва (отримав назву Купецький сад, пізніше — Піонерський парк, нині — Хрещатий парк), в іншій частині парку (нині територія стадіону «Динамо») відкрився кафешантан «Шато-де-Флер», був розбитий великий розарій. У 1842 році закладений університетський Ботанічний сад.

У другій половині ХІХ століття мережа парків суттєво збільшується. На дніпровських схилих з'являються парки Володимирська гірка (1850-ті), Маріїнський парк (1874). Створено парки «Ермітаж», «Аркадія», «Венеція», «Кинь-Ґрусть», «Тіволі», Університетський. Місцями відпочинку киян були також Кадетський гай, Труханів острів, схили Дніпра від Поштової площі до Звіринця, приміські дачні поселення Святошин, Дарниця, Голосіїв, Пуща-Водиця.

Парки у ХХ столітті

До Жовтневого перевороту 1917 року у Києві виникли також Пушкінський парк (1900), Політехнічний парк (1903), Зоологічний парк (1908). Громадянська війна нанесла великої шкоди парковому господарству міста. Так, на дрова вирубали практично весь Кадетський гай, значно постраждали зелені насадження і в інших парках. Відновлення «зелених легенів» міста активізується лише наприкінці 1920-х років, і особливо у зв'язку з відновленням столичного статусу (1934). У цей період з'явився Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка НАН України (1936), впорядковано паркову зону вздовж дніпровських схилів.

Радянсько-німецька війна завдала не меншої шкоди паркам ніж громадянська. Значні території зелених насаджень парків були знищено або в ході бойових дій, або вирубано на дрова. Відновлення зелених зон розпочинається одночасно з відновленням міста. В повоєнний період створюються Дніпровський парк (1945), парки культури і відпочинку Ленінського комсомолу (1955),Голосіївський імені М.Рильського (1957), Вічної Слави (1957), ім. М.Фрунзе (1960-ті), ім. ХХІІ з'їзду КПРС (1962), Гідропарк (1965), Перемога (1965), Партизанської Слави (1970), Грушки (1971) та інші. У 1958 році сторюється Виставка досягнень народного господарства, а у 1969 році — Музей народної архітектури і побуту територія яких також є ландшафтним парком.

У 1970—1980-ті роки створюються Печерський ландшафтний парк ім. Є.Вучетича (1978), ведеться озеленення нових масивів Оболонь, Троєщина, Позняки, Виноградар та інших.

Парки у ХХІ столітті

У зв'язку з вичерпанням місця для розвитку нової забудови, зелені масиви, у тому числі й парки, опинилися під загрозою знищення. Земля в місті є дорогою, а тому ведеться війна за кожен клаптик землі, придатної для нового багатоповерхового будівництва. Наступ на колись майже не зачіплені антропогенним впливом куточки міста змусив владу оголосити низку місцевостей ландшафтними заказниками.

2005 року в місті затверджено Концепцію розвитку зелених насаджень, якою передбачається як реконструкція існуючого паркового господарства, так і створення нових паркових зон.

Перелік парків Голосіївського району

Назва
Розташування
Короткі відомості
Зображення
Голосіївський парк імені Максима Рильського у південній частині міста Києва, у Голосіївському районі, у місцевості Голосіїв, вздовж проспекту 40-річчя Жовтня Закладений у 1957 році у північній частині Голосіївського лісу. Оголошений пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення постановою Ради Міністрів УРСР від 29 січня 1960 року № 105, перезатверджений постановою колегії Держкомприроди УРСР від 30 серпня 1990 року № 18. Площа — 126,32 га. Голосіївський парк імені Максима Рильського
Лиса Гора на південний захід від Видубичів на правому березі річки Либідь поблизу від її впадіння в Дніпро З 1982 року Лиса Гора отримала статус «Природного парку». Площа — 118,75 га.
Парк «Теремки» За будинками по вул. Якубовськог За будинками по вул. Якубовського розташувалися три невеликих озера, навколо них-бетонні доріжки і трав'яні галявини. Це і є весь парк «Теремки», але, незважаючи на невеликі розміри, за кількістю пам'яток він дасть фору багатьом столичним «колегам». Тут є майданчик для гри в Пєнтак - прованське національну гру, де дві команди кидають металеві кулі. Тим майданчиком і озерами стоять дві церкви: храм Святих мучеників Бориса і Гліба та церква Преображення Господнього. Трохи віддалік від церков розташувалися дві голубники. Зараз у Києві рідко зустрінеш ці пташині житла, а раніше їх можна було побачити чи не в кожному дворі. Ближче до тролейбусної зупинки знаходиться сквер Дружби Києва і Москви. Дружбу скріплює знак-символ на гранітному постаменті, а стежка протоптана у вигляді п'ятикутної зірки. А на березі одного з озер обладнаний невеликий піщаний пляж. Площа - 93,28 га.
Парк «Покал» Від м. "Видубичи" 1,5-2 км на південь по Столичному шосе Площа — 73,03 га.
Національний комплекс «Експоцентр України» проспект Академіка Глушкова, 1 Діє з 1958 року. Загальна площа — 285 га. Національний комплекс «Експоцентр України»
Музей народної архітектури та побуту на південній околиці Києва, поблизу селища Пирогів Заснований 6 лютого 1969 року. Загальна площа — 133,5 га. Музей народної архітектури та побуту
Феофанія в кінці вулиці Академіка Заболотного, праворуч У 1972 році урочище «Феофанія» було проголошено парком-пам'яткою, з 1992 р. воно має статус парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, підпорядкованого Державному заповідному господарству «Феофанія» Національної академії наук України. Феофанія
Ботсад НАУ вулиця Героїв Оборони Оголошено ботанічним садом загальнодержавного значення постановою Ради Міністрів УРСР від 13 лютого 1989 року № 53. Знаходиться у віданні Національного аграрного університету. Площа — 47,5 га.

Крім того в районі існують безіменні парки: біля Совських ставків — 25 га; На схилах по вул. Кайсарова — 10,9 га; на схилах Лисої гори — 11,6 га; на острові Галерний (спортивний парк) — 41,6 га (у тому числі 5,0 га — акваторія); на схилах Багринової гори і сел. Жовтневе —25,1 га; на схилах біля Інституту фізики — 8 га; на схилах Мишоловського яру (вул. Квітки-Основ'яненка) — 16,3 га; на схилах Мишоловського яру (вул. Весняна — вул. Адмірала Ушакова) — 12,1 га; біля Церковщини (спортивний парк) — 26,3 га; на житловому масиві Теремки-ІІ — 10,6 га.

Загальна площа всіх парків в районі складає біля 1 068 га, а разом з скверами і бульварами площа зелених насаджень району — 1 119 га.

Останні новини

  • Місто Київ прекрасне, місто щасливе. Над розлитим Дніпром, весь у зелені каштанів, весь у сонячних плямах ...

    Михайло Булгаков

  • Київ-колиска Святої віри наших предків, разом з цим, перший свідок їх громадянської самобутності

    Микола I

  • Петербург - молоде місто, Москва - старе, але Київ - вічне місто. Це - «Північний Рим»

    Оноре де Бальзак.

  • Багато бачив у містах парків і садів, але вперше потрапив в місто-сад

    Шарль де Голль

  • Туди, туди, в Київ. У древній, прекрасний Київ. Він наш, він не їхній, чи не так?

    Микола Гоголь

НЕБЕСНА СОТНЯ

Наші іменинники

Мої контакти

Адреса:
03040 м. Київ, а/с №167

    Моб.:  0(50) 3444115
                0(50) 3114038
    Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
    Web: http://danevich.kiev.ua
    facebook: facebook.com/M.Danevich

Я у мережі

RSS Twitter Facebook Vimeo Skyp
Top of Page